День 5 Хеймсбрен – Клевраль (30 липня)

Дощ застав посеред ночі. На ранок знову все було мокрим. Добре, що хоч не сильно лило. Ми якось зібралися і поїхали.

Сьогоднішньою нашою задачею було проїхати якомога більше, щоб наступного дня вже в обід бути у місті Безансон, де нас приймали добрі люди по Каучсьорфінгу. Це був  наш шанс попратися і підсушитися трішки.

Не довго проїхавшись містечками, ми виїхали до ферм, де зустріли нових подружок – місцевих дружелюбних корів. Коли ми підійшли до обори, то всі до останньої підійшли до нас, вистроїлися у рядочок та міленько  дивилися нам у очі. Мабуть, не вистачає корівкам спілкування.

DSC_3048

DSC_3056

Пізніше ми знову виїхали на велотрасу вздовж каналу. І дощ уперіщив з новими силами. Вже третій день поспіль. Ми не бачили нічого, та й нічого бачити не хотіли. Дощ заливав усе.
У моїй голові крутилася лише  одну думка: «їхати уперед». Я не хотів ні зупинятися, ні робити зайвих рухів, адже мій дощовик за кілька днів постійного дощу промок, одяг під ним відповідно теж, тканина приставала холодом до тіла, і найменший зайвий рух приносив величезне короблення усього тіла. Найзручнішим, що було, це сидіти і тупо крутити педалі. Ми так і робили. Добре, хоч Женя мала гарну куртку, яка надійно захищала від дощу, тож страждали лише її ноги.

Дощ слабшав, сильнішав, дріботів, і знову пускався шквалом, але ні не секундочку не припинявся впродовж усьогісінького дня. І лише під  вечір,  коли ми накручували останній десяток кілометрів невідомими нам красивими місцями, він перестав. А на небі навіть з’явилася подоба хмар, що народжувало у наших душах великі надії.

DSC_3087

DSC_3093

DSC_3110

Там же ми зустріли новий вид слимаків, яких у Франції просто безліч, оранжеві.

DSC_3069

Зупинилися ми у місті Клевраль, у кемпінгу.

Зіткнулися з  проблемою незнання французами англійської, однак виявили гарну тенденцію, більшість східняків добре знають німецьку. І кілька років Жені у Гете інституті не були марними. Німецька нас неодноразово виручала. Так і цього разу, виявивши, що на рецепшені нікого, ми попросили у одного з постояльців подзвонити власнику. Все це німецькою, звичайно ж.

DSC_3124

Цей день став рекордним, ми проїхали 95 кілометрів.

You may also like...

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>